До розуміння необхідності утеплення фасаду приходить кожен, кого турбують постійно зростаючі тарифи на енергоносії. Як правильно утеплити фасад, щоб у будинку довгі роки було прохолодно влітку і тепло взимку, і при цьому рахунки за опалення були мінімальними? Розглянемо основні моменти, що стосуються вибору матеріалу і технології утеплення стін.

Утеплення всередині або зовні, що вибрати?

Ідея утеплення стін зсередини на перший погляд може здатися привабливою. Адже зсередини набагато простіше зробити утеплення стін своїми руками. Таку роботу не складно виконати на будь-якому поверсі, заощадивши гроші на оплаті послуг фахівців. Однак насправді ідея утеплення будинків зсередини виявляється не життєздатною, оскільки розбивається об елементарні закони фізики.

У будівництві та у фізиці існує таке поняття, як точка роси. Це температура, за якої конденсуються водяні пари. У холодну погоду стіни охолоджуються, і водяна пара, що міститься в них, перетворюється на воду. У результаті в певній площині стіна намокає.

Якщо утеплити стіну зовні, то вона ізолюється від вуличного холоду і залишається теплою, оскільки підігрівається зсередини нагрітим повітрям. Точка роси при цьому опиняється на поверхні або всередині утеплювального шару, що не має жодних негативних наслідків.

Якщо ж утеплити стіну зсередини, то вона ізолюється від теплого домашнього повітря, тому взимку охолоджується набагато сильніше, ніж не утеплена. Точка роси при цьому часто опиняється в приміщенні під утеплювачем. Мало того, що стіна промерзає, і її матеріал піддається поступовому руйнуванню, до того ж у приміщенні з’являється вогкість і її незмінні супутники – цвілеві грибки.

Переваги зовнішнього утеплення перед внутрішнім

Не варто витрачати гроші даремно на утеплення фасаду зсередини. Обирайте тільки зовнішнє утеплення стін, адже воно має безліч переваг перед внутрішнім:

• Якщо утеплити стіну зовні, то вона не буде надмірно охолоджуватися і промерзати, а отже, її матеріал не руйнуватиметься, як це буває в будинках, залишених на зиму без опалення.
• При зовнішньому утепленні не утворюється конденсат і вогкість у приміщеннях, не створюється передумов для появи грибка і плісняви, як при утепленні зсередини.
• Пінополістирол і мінеральна вата не рекомендуються до застосування в житлових приміщеннях. Мінеральна вата містить феноли, що мають канцерогенні властивості, а пінопласт і екструдований пінополістирол під час нагрівання (у разі пожежі) виділяють високотоксичні речовини. При зовнішньому утепленні стін ці недоліки не критичні.
• Якщо утеплити квартиру зовні, то її корисна площа не зменшиться, тоді як внутрішнє утеплення забирає чималу частину простору.

Через велику кількість недоліків внутрішнє утеплення стін практично не застосовується.

Технологія утеплення зовні

Існує кілька способів утеплення зовнішніх стін:

• Найчастіше використовується мокрий монтаж плит утеплювача з подальшим армуванням і оздобленням декоративною штукатуркою.
• Для зовнішнього утеплення будинків можуть також застосовуватися термопанелі, в яких поверх утеплювача вже виконаний готовий оздоблювальний шар, їх потрібно тільки змонтувати на фасад.
• Застосовується також монтаж утеплювача з використанням обрешітки і вентильованих фасадів, але порівняно з мокрим способом він використовується досить рідко.
• Альтернативним варіантом є утеплення стін пінополіуретаном, під час якого утеплювач напилюється у вигляді піни, що застигає. Цей перспективний спосіб утеплити стіни поки що не набув у нашій країні широкого поширення.

Якщо ви не знаєте, як утеплити стіни будинку зовні, рекомендуємо зробити вибір на користь найпопулярнішого способу мокрого монтажу.

Вибір матеріалу

Ідеального утеплювача для стін поки що не існує, кожен з матеріалів має свої переваги і недоліки. Сучасні плиткові утеплювачі виготовляються з:

• пінополістиролу (пінопласту);
• екструдованого пінополістиролу;
• мінеральної вати.

Під час вибору, чим утеплити стіни, слід виходити з їхнього матеріалу.

Дерев’яні будинки – найтепліші, але якщо хочеться їх утеплити ще більше, то слід обирати для цієї мети мінеральну вату. Цей утеплювач має найвищу паропроникність, тому він не погіршить прекрасний мікроклімат дерев’яних будинків. Крім того, мінеральна вата абсолютно не горюча, облицювання нею підвищить стійкість будинку до займання зовні. Підійде вона і для утеплення будинків із цегли, ніздрюватих бетонів. Вибирати слід плиткову вату щільністю не менше 120 кг/м³. Оскільки цей матеріал має високу гігроскопічність, необхідно особливу увагу приділити його якісній гідроізоляції.

Пінопласт має непогану паропроникність, ним можна утеплювати фасади будь-яких будинків, крім дерев’яних. До мінусів пінопласту належать його невисока міцність і виділення отруйного диму під час плавлення. Ці недоліки можна згладити, обираючи самозагасаючий пінопласт (дві С у маркуванні), плити більш високої щільності (ПСБ-С25, ПСБ-С35), а також використовуючи під час монтажу два шари армувальної сітки.

Ще один секрет поліпшення експлуатаційних якостей пінопласту – навколо віконних і дверних прорізів замість пінополістиролу використовувати вставки мінеральної вати (це підвищує пожежну безпеку), а найнижчий ряд утеплення, що стикається з ґрунтом, викласти екструдованим пінополістиролом, який не боїться контакту з вогкістю.

Екструдованим пінополістиролом бажано утеплювати будинки з матеріалів з низькою паропроникністю – залізобетонних панелей, сендвіч панелей. Для таких будівель обов’язкова потужна вентиляційна система, а отже, утеплення екструдованим пінополістиролом, що має майже нульову паропроникність, не погіршить мікроклімат у цих будинках. Зате за рівнем теплоізоляції, міцності, вологостійкості та довговічності цей матеріал не має рівних.

Який би матеріал ви не обрали, щоб утеплити стіни будинку зовні, він має бути якісним і мати достатню товщину. Не прагніть купити утеплювач дешево, обирайте продукцію відомих компаній, які заслуговують на довіру.

Підготовка стін

Щоб якісно утеплити стіну зовні, вона має бути рівною, сухою і чистою.

1. Спочатку демонтують елементи фасаду – водостоки, відливи тощо.
2. Поверхня простукується, всі нестійкі частини збиваються до міцної основи, щілини розчищаються.
3. Зачищаються ділянки, вкриті олійною фарбою, цвіллю, жиром, іржею.
4. Правилом і схилом перевіряється рівність, видаляються виступи, западини і тріщини покриваються ґрунтовкою, а потім вирівнюються цементним розчином.
5. Після вирівнювання поверхня ґрунтується складом глибокого проникнення (пористі бетони – двічі).

Утеплюють стіни в суху безвітряну погоду за температури +5-+27°С.

Встановлення стартової планки

Плити будь-якого утеплювача повинні мати опору, тому по нижній межі утеплення кріпиться стартова планка.

1. За допомогою рівня креслиться горизонтальна напрямна.
2. Уздовж неї монтуються металеві планки дюбель-цвяхами по 3 штуки на кожен метр.

Кути і стики планок скріплюються пластиковими елементами.

Кріплення утеплювача

Незалежно від виду утеплювача, яким ви вирішили утеплити фасад мокрим способом, його кріплення проводиться за однією схемою.

1. Розмішується порція клейового розчину, що підходить для цього виду утеплювача. Її має вистачити не більше, ніж на 2 години роботи, інакше клей загусне.
2. Клей за допомогою невеликого шпателя наносять «ковбаскою» по краю плити (відступивши кілька см) і в кількох місцях коржиками по центру. На плиткову вату перед цим наноситься суцільний шар клею.
3. Починати утеплювати стіну потрібно з нижнього ряду. Плита притискається до стіни, вирівнюється за рівнем, клейовий розчин, що виступив, видаляється. Щоб уникнути утворення містків холоду, шви не повинні містити клей.
4. Кожен наступний ряд утеплювача приклеюється зі зрушенням вертикальних стиків (у шаховому порядку).
5. На кутах виконується перев’язка – схрещування плит сусідніх рядів, що по черзі виступають.
6. На кутах дверних і віконних прорізів не повинно бути вертикальних стиків.

Після завершення цього етапу утеплення фасаду своїми руками слід почекати 3 дні для остаточного висихання клейового розчину.

Фіксація утеплювача на дюбелі

Для більшої надійності кріплення, плити утеплювача фіксуються спеціальними дюбелями-парасольками. Їхню довжину підбирають, виходячи з товщини утеплювача і матеріалу стін. У бетон дюбель повинен вбиватися на 5 см, у цегляну кладку – на 9 см, у ніздрюватий бетон – на 12 см.

Точки фіксації краще вибирати по кутах плити, щоб капелюшок дюбеля-парасольки притискав краї трьох сусідніх листів утеплювача. У цих місцях свердлять отвори на глибину, що перевищує довжину стрижня на 1-2 см. Потім в отвори вставляють парасольки і молотком забивають стрижні, поки капелюшки не зрівняються з поверхнею утеплювача.

Нанесення армувального шару із сіткою

Щоб захистити утеплювальний шар від механічних пошкоджень і проникнення вологи, він покривається армувальним шаром.

1. Щілини від 5 см заповнюються монтажною піною, краї плит, що виступають, зрівнюються теркою. У випадку з мінеральною ватою – заповнюються шматочками цього матеріалу.
2. Розводиться спеціальний клейовий розчин і наноситься на поверхню шаром 2 мм.
3. На клей укладається армована сітка і занурюється в нього цілком з перехлестом сусідніх полотен на 0,1 м.
4. Кути оформляють металевими перфорованими куточками.
5. Клейовий розчин наносять повторно, поверхню вирівнюють, за допомогою шпателя формують віконні та дверні укоси.
6. Під час утеплення стін першого поверху пінопластом і мінеральною ватою застосовується подвійний шар армувальної сітки.
7. Через 1-2 дні наявні нерівності вирівнюють шпаклівкою.

Нанесення декоративної штукатурки

Ми розповіли, як утеплити стіну зовні, а тепер розглянемо, як обробити її декоративною штукатуркою короїд.

До цього етапу ми маємо гладку сіру утеплену стіну. Щоб сірий колір не просвічував крізь заглиблення короїда, стіну потрібно покрити ґрунтовкою, колерованою в тон штукатурки. Краще взяти ґрунтовку з вмістом кварцового піску, додати в неї потрібний пігмент і, ретельно перемішавши, валиком для ґрунтовки нанести на стіну.

Після висихання ґрунтовки забарвлену мінеральну штукатурку накладаємо шпателем на тертку з нержавіючої сталі та широкими рухами від низу до верху не товстим рівномірним шаром наносимо на стіну. Відразу ж після нанесення беремо плоску пластикову кельму і, не натискаючи, обробляємо поверхню короткими рухами вгору-вниз. Мінеральна крихта, що міститься в штукатурці, створить фактуру короїда.

Фінал: Фарбування

Якщо штукатурка містить пігмент, то її можна не фарбувати, або покрити безбарвним акриловим лаком. Якщо штукатурка не колерована, то після її застигання її фарбують за допомогою валика водоемульсійною, силікатною або акриловою фарбою. Акриловий лак або фарбу потрібно наносити через 14 днів від дня штукатурки, інші види фарб можна використовувати відразу. Заключний етап утеплення стін – монтаж відливів, захисних козирків та інших елементів фасаду.

На завершення

Утеплити стіни зовні своїми руками можна тільки на першому поверсі. Не слід ризикувати, виконуючи утеплення фасаду на висоті, довірте цю роботу фахівцям.