Як правильно утеплити фасад

До розуміння необхідності утеплення фасаду приходить кожен, кого турбують постійно зростаючі тарифи на енергоносії. Як правильно утеплити фасад, щоб в будинку довгі роки було прохолодно влітку й тепло взимку, і при цьому рахунки за опалення були мінімальними? Розглянемо основні моменти, що стосуються вибору матеріалу і технології утеплення стін.

Утеплення всередині або зовні, що вибрати?

Ідея утеплення стін зсередини на перший погляд може здатися привабливою. Адже зсередини набагато простіше зробити утеплення стін своїми руками. Таку роботу не складно виконати на будь-якому поверсі, заощадивши гроші на оплату послуг фахівців. Проте насправді ідея утеплення будинків зсередини виявляється не життєздатною, оскільки розбивається об елементарні закони фізики.

У будівництві і в фізиці існує таке поняття, як точка роси. Це температура, при якій конденсуються водяні пари. У холодну погоду стіни охолоджуються, і що міститься в них водяна пара перетворюється в воду. В результаті в певній площині стіна намокає.

Якщо утеплити стіну зовні, то вона ізолюється від вуличного холоду і залишається теплою, оскільки підігрівається зсередини нагрітим повітрям. Точка роси при цьому виявляється на поверхні або всередині шару, що утеплює, що не має ніяких негативних наслідків.

Якщо ж утеплити стіну зсередини, то вона ізолюється від теплого домашнього повітря, тому взимку охолоджується набагато сильніше, чим не утеплена. Точка роси при цьому часто виявляється в приміщенні під утеплювачем. Мало того, що стіна промерзає, і її матеріал піддається поступового руйнування, до того ж в приміщенні з’являється сирість і її незмінні супутники – цвілеві грибки.

Переваги зовнішнього утеплення перед внутрішнім

Не варто витрачати гроші даремно на утеплення фасаду зсередини. Вибирайте тільки зовнішнє утеплення стін, адже воно має безліч переваг перед внутрішнім:

Якщо утеплити стіну зовні, то вона не буде надмірно охолоджуватися і промерзати, а значить її матеріал не буде руйнуватися, як це буває в будинках, залишених на зиму без опалення.
При зовнішньому утепленні не утворюється конденсат і вогкість в приміщеннях, не створюється передумов для появи грибка і цвілі, як при утепленні зсередини.
Пінополістирол і мінеральна вата не рекомендуються до застосування в житлових приміщеннях. Мінеральна вата містить феноли, що мають канцерогенні властивості, а пінопласт і екструдований пінополістирол при нагріванні (в разі пожежі) виділяють високотоксичні речовини. При зовнішньому утепленні стін ці недоліки не критичні.
Якщо утеплити квартиру зовні, то її корисна площа не зменшиться, тоді як внутрішнє утеплення забирає чималу частину простору.

Через велику кількість недоліків внутрішнє утеплення стін практично не застосовується.

Технологія утеплення зовні

Існує кілька способів утеплення зовнішніх стін:

Найчастіше використовується мокрий монтаж плит утеплювача з подальшим армуванням і обробкою декоративною штукатуркою.
Для зовнішнього утеплення будинків можуть також застосовуватися термопанелі, в яких поверх утеплювача вже виконано готовий обробний шар, їх потрібно тільки змонтувати на фасад.
Застосовується також монтаж утеплювача з використанням обрешітки і вентильованих фасадів, але в порівнянні з мокрим способом він використовується досить рідко.
Альтернативним варіантом є утеплення стін пінополіуретаном, при якому утеплювач напилюється у вигляді застигає піни. Цей перспективний спосіб утеплити стіни поки ще не отримав в нашій країні широкого поширення.

Якщо ви не знаєте, як утеплити стіни будинку зовні, рекомендуємо зробити вибір на користь самого популярного способу мокрого монтажу.

Вибір матеріалу

Ідеального утеплювача для стін поки не існує, кожен з матеріалів має свої переваги і недоліки. Сучасні плиткові утеплювачі виготовляються з:

пінополістиролу (пінопласту);
екструдованого пінополістиролу;
мінеральної вати.

При виборі, чим утеплити стіни, слід виходити з їх матеріалу.

Дерев’яні будинки – найтепліші, але якщо хочеться їх утеплити ще більше, то слід вибирати для цієї мети мінеральну вату. Цей утеплювач має найвищу паропроникність, тому він не погіршить прекрасний мікроклімат дерев’яних будинків. Крім того, мінеральна вата абсолютно не горюча, облицювання нею підвищить стійкість будинку до займання зовні. Підійде вона і для утеплення будинків з цегли, ніздрюватих бетонів. Вибирати слід плиточную вату щільністю не менше 120 кг / м³. Оскільки цей матеріал володіє високою гігроскопічністю, необхідно особливу увагу приділити його якісної гідроізоляції.

Пінопласт має непогану паропроникність, їм можна утеплювати фасади будь-яких будинків, крім дерев’яних. До мінусів пінопласту відносяться його невисока міцність і виділення отруйного диму при плавленні. Ці недоліки можна згладити, вибираючи самозатухаючий пінопласт (дві С в маркуванні), плити більш високої щільності (ПСБ-С25, ПСБ-С35), а також використовуючи при монтажі два шари армуючої сітки.

Ще один секрет поліпшення експлуатаційних якостей пінопласту – навколо віконних і дверних прорізів замість пінополістиролу використовувати вставки мінеральної вати (це підвищує пожежобезпечність), а найнижчий ряд утеплення, дотичний з грунтом, викласти екструдованим пінополістиролом, який не боїться контакту з вогкістю.

Екструдованим пінополістиролом бажано утеплювати будинки з матеріалів з низькою паропроникністю – залізобетонних панелей, сендвіч панелей. Для таких будівель обов’язкове потужна вентиляційна система, а значить, утеплення екструдованим пінополістиролом, що має майже нульову паропроникність, не погіршить мікроклімат в цих будинках. Зате за рівнем теплоізоляції, міцності, вологостійкості і довговічності цей матеріал не має рівних.

Який би матеріал ви не вибрали, щоб утеплити стіни будинку зовні, він повинен бути якісним і мати достатню товщину. Не прагніть купити утеплювач дешево, вибирайте продукцію відомих компаній, які заслуговують на довіру.

Підготовка стін

Щоб якісно утеплити стіну зовні, вона повинна бути рівною, сухою і чистою.

Спочатку демонтуються елементи фасаду – водостоки, відливи і т п.
Поверхня простукується, все нестійкі частини збиваються до міцної основи, щілини розчищаються.
Зачищаються ділянки, покриті олійною фарбою, цвіллю, жиром, іржею.
Правилом і схилом перевіряється рівність, видаляються виступи, западини і тріщини покриваються ґрунтовкою, а потім вирівнюються цементним розчином.
Після вирівнювання поверхня грунтується складом глибокого проникнення (пористі бетони – двічі).

Утеплюють стіни в суху безвітряну погоду при температурі + 5- + 27 ° С.

Установка стартової планки

Плити будь-якого утеплювача повинні мати опору, тому по нижній межі утеплення кріпиться стартова планка.

За допомогою рівня чертится горизонтальна напрямна.
Уздовж неї монтуються металеві планки дюбель-цвяхами по 3 штуки на кожен метр.

Кути і стики планок скріплюються пластиковими елементами.

Кріплення утеплювача

Незалежно від виду утеплювача, яким ви вирішили утеплити фасад мокрим способом, його кріплення здійснюється за однією схемою.

Розмішується порція клейового розчину, придатного для даного виду утеплювача. Її повинно вистачити не більше, ніж на 2 години роботи, інакше клей загусне.
Клей за допомогою невеликого шпателя наноситься «ковбаскою» по краю плити (відступивши пару см) і в декількох місцях коржиками по центру. На плиточную вату перед цим наноситься суцільний шар клею.
Починати утеплювати стіну потрібно з нижнього ряду. Плита притискається до стіни, вирівнюється за рівнем, який виступив клейовий розчин видаляється. Щоб уникнути утворення містків холоду, шви не повинні містити клей.
Кожен наступний ряд утеплювача приклеюється із зсувом вертикальних стиків (у шаховому порядку).
На кутах виконується перев’язка – схрещування по черзі виступають плит сусідніх рядів.
На кутах дверних і віконних прорізів не повинно бути вертикальних стиків.

Після завершення цього етапу утеплення фасаду своїми руками слід почекати 3 дні для остаточного висихання клейового розчину.

Фіксація утеплювача на дюбеля

Для більшої надійності кріплення, плити утеплювача фіксуються спеціальними дюбелями-парасольками. Їх довжина підбирається, виходячи з товщини утеплювача і матеріалу стін. У бетон дюбель повинен убиватися на 5 см, в цегляну кладку – на 9 см, в пористий бетон – на 12 см.

Точки фіксації краще вибирати по кутах плити, щоб капелюшок дюбеля-парасольки притискала краю трьох сусідніх листів утеплювача. У цих місцях свердлити отвори на глибину, що перевищує довжину стержня на 1-2 см. Потім в отвори вставляються парасольки і молотком забиваються стрижні поки капелюшки незрівняються з поверхнею утеплювача.

Нанесення армуючого шару з сіткою

Щоб захистити утеплюючий шар від механічних пошкоджень і проникнення вологи, він покривається армуючим шаром.

Щілини від 5 см заповнюються монтажною піною, виступаючі краї плит порівнюються теркою. У випадку з мінеральною ватою – заповнюються шматочками цього матеріалу.
Розлучається спеціальний клейовий розчин і наноситься на поверхню шаром 2 мм.
На клей укладається армована сітка і занурюється в нього цілком з перетином сусідніх полотен на 0,1 м.
Кути оформляються металевими перфорованими куточками.
Клейовий розчин наноситься повторно, поверхня вирівнюється, за допомогою шпателя формуються віконні та дверні укоси.
При утепленні стін першого поверху пінопластом і мінеральною ватою застосовується подвійний шар армуючої сітки.
Через 1-2 дня наявні нерівності вирівнюються шпаклівкою.

Нанесення декоративної штукатурки

Ми розповіли, як утеплити стіну зовні, а тепер розглянемо, як обробити її штукатуркою короїд.

До цього етапу ми маємо гладку сіру утеплену стіну. Щоб сірий колір не просвічував крізь поглиблення короеда, стіну потрібно покрити ґрунтовкою, колерованной в тон штукатурки. Краще взяти ґрунтовку з вмістом кварцового піску, додати в неї потрібний пігмент і, ретельно перемішавши, валиком для грунтовки нанести на стіну.

Після висихання грунтовки кольорувати мінеральну штукатурку накладаємо шпателем на тертку з нержавіючої сталі і широкими рухами знизу вгору не товстим рівномірним шаром наносимо на стіну. Відразу ж після нанесення беремо плоску пластикову кельму і, не натискаючи, обробляємо поверхню короткими рухами вгору-вниз. Інформація, що міститься в штукатурці мінеральна крихта створить фактуру короїд.

Фінал: Фарбування

Якщо штукатурка містить пігмент, то її можна не фарбувати, або покрити безбарвним акриловим лаком. Якщо штукатурка не колерована, то після її застигання вона забарвлюється за допомогою валика водоемульсійною, силікатної або акриловою фарбою. Акриловий лак або фарба повинні наноситися після 14 днів з дня штукатурки, інші види фарб можна використовувати відразу. Заключний етап утеплення стін – монтаж відливів, захисних козирків і інших елементів фасаду.

На завершення

Утеплити стіни зовні своїми руками можна тільки на першому поверсі. Не слід ризикувати, виконуючи утеплення фасаду на висоті, довірте цю роботу фахівцям.